Обробка рани – основа домедичної допомоги при пораненнях. Асептичні і антисептичні засоби обробки ран. Правила асептики і антисептики Правила надання домедичної допомоги при пораненнях

Обробка рани – основа домедичної допомоги при пораненнях. Асептичні і  антисептичні засоби обробки ран. Правила асептики і антисептики Правила надання   домедичної допомоги при пораненнях

1.Обробка рани – основа домедичної допомоги при пораненнях.

При першій допомозі великого значення набуває своєчасна і правильна обробка рани. Бруд, пісок, землю слід змити пероксидом гідрогену. Скіпки та інші дрібні сторонні предмети видалити за допомогою пінцета чи голки, змочених у спирті. Під час обробки рани уникайте кашляння, намагайтеся навіть не дихати на рану, бо можна легко занести інфекцію. Перед накладенням пов'язки шкіру навколо рани треба обробити спочатку ефіром чи пероксидом

гідрогену, а потім змастити розчином йоду.

Проникні поранення грудної клітки дуже небезпечні — через можливість ушкодження серця, легенів, аорти та інших життєво важливих органів. Навіть без їх ушкодження такі поранення смертельно небезпечні, оскільки спричинюють ускладнення, відоме як пневмоторакс, що призводить до здавлювання серця, легенів, судин і розвитку загального тяжкого стану — плевропульмонального шоку. Запобігти цьому можна шляхом негайної

герметизації рани відрізком лейкопластиру, марлею, просякнутою вазеліном, шматком поліетилену чи іншим непроникним для повітря матеріалом з наступним тугим бинтуванням. Транспортувати потерпілого слід у напівсидячому положенні.

Проникне поранення черева завжди призводить до внутрішньої кровотечі, оскільки черевна стінка дуже тонка, а органи не захищені ребрами чи іншими кістками. Травмування внутрішніх органів спричинює гострі ускладнення внаслідок витікання в черевну порожнину внутрішнього вмісту кишечнику і розвитку гнійного запалення очеревини —перитоніту. Ознаками проникних поранень черева, крім наявності рани, є його роздування, жага, сухість у роті, напруження м'язів очеревини. Може спостерігатися випадіння з рани органів черевної порожнини — печінки, кишок, шлунка, нирок. У цьому випадку ні в якому разі не можна вправляти органи всередину. Слід обкласти їх товстим кільцем з вати чи марлі і закрити не тугою бинтовою пов'язкою. Варто враховувати, що у поранених з випадінням органів дуже швидко розвивається шок. Важливо пам'ятати, що будь-які поранення черева можуть супроводжуватися травмуванням внутрішніх органів, тому категорично

забороняється годувати потерпілих, давати їм пити, пропонувати вживати ліки через рот. Все це може бути причиною розвитку перитоніту. Транспортувати таких хворих потрібно у лежачому положенні, з трохи піднятою верхньою частиною тулуба і зігнутими у колінах ногами. Таке положення може зменшити біль і попередити поширення запального процесу на всі органи черевної порожнини.

Основним заходом для запобігання розвитку ускладнень є зупинка кровотечі, термінове накладання пов'язок, дотримання правил асептики і антисептики. Правильна обробка рани скорочує термін її загоювання втричі.

2. Асептичні і антисептичні засоби обробки ран. Правила асептики і антисептики

Асептика- це сукупність заходів, спрямованих на попередження потрапляння мікроорганізмів у рану, оскільки саме вони найчастіше є джерелом основних видів ускладнень.

Антисептика (від грец. Anti - проти, septicos - гнійний) - комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на знищення мікроорганізмів у рані, створення в рані умов, несприятливих для їх розвитку та проникнення в глиб тканин .

Антисептика здійснюється механічними, фізичними, біологічними і хімічними способами.

Механічна антисептика передбачає туалет рани. Вона включає обробку країв рани, зупинку зовнішньої кровотечі, видалення вільно лежачих чужорідних тіл і некротизованих тканин, при необхідності - промивання рани розчинами антисептиків, накладення на рану асептичної пов'язки.

Фізична антисептика виключає подальше інфікування рани, створює несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, всмоктування їх токсинів і продуктів розпаду тканин. Для цього використовуються тампони, турунди, серветки (рану закривають стерильною пов'язкою), різні дренажі для відтоку ранового.

Біологічна антисептика спрямована на підвищення захисних сил організму і створення несприятливих умов для розвитку мікроорганізмів у рані. Як біологічних антисептиків використовуються антибіотики, ферменти, сироватки, вакцини. Всі ці методи антисептики проводяться за призначенням лікаря.

Хімічна антисептика забезпечує знищення мікроорганізмів за допомогою різних хімічних препаратів, що мають бактерицидну і бактеріостатичну дію.

Правила асептики:

1. Не торкатися рани руками.

2. Перед наданням допомоги вимити руки

3. Не видаляти із рани чужорідні тіла.

4. Не промивати рану водою з-під крана чи іншими рідинами, не призначеними для цього.

5. Шкіру навколо рани можна змастити розчином йоду чи бриліантового зеленого.

6. Не можна допускати потрапляння спиртових розчинів у рану, оскільки спирт вбиває живі клітини, що сприяє нагноєнню і посиленню болю

7. Рана завжди повинна бути захищеною асептичною пов’язкою

3. Перша медична допомога при пораненнях.

Обробка ран є основою першої допомоги при пораненнях. Це досить нескладна процедура, тому при вивченні заходів першої допомоги її засвоєння стоїть на першому місці. Правильна обробка рани перешкоджає виникненню ускладнень і майже втричі скорочує час загоювання.

Надаючи першу допомогу при пораненнях (особливо тяжких), слід постійно пам'ятати і виконувати такі вимоги і правила: при сильній кровотечі — зупинити її; ніколи не промивайте рану водою (за винятком ран від укусів тварин); не намагайтесь виймати з рани шматки

предметів, за винятком випадків, коли вони лежать на поверхні рани і їх добре видно; у цьому випадку великим і вказівним пальцями беруть стерильну серветку, кладуть на предмет, захоплюють його і видаляють; не доторкайтесь до рани руками; ніколи не слід вводити в рани антисептичні засоби (йод, діамантовий зелений та ін.); ніколи не залишайте рану відкритою; рану не можна засипати ніякими порошками чи замазувати мазями, забороняється безпосередньо на рану класти вату; перед тим як приступати до накладання пов’язки на рану. потрібно добре вимити руки; при наявності розчинів йоду, діамантового зеленого, перекису

водню необхідно обробити краї рани. Для цього ватним чи марлевим тампоном (в аптечці є паличка з намотаною ватою), змоченими в одному зі вказаних розчинів, старанно, обережно й акуратно протерти шкіру навколо рани (не торкаючись поверхні рани) два-три рази, кожний раз міняючи тампон. Невеликі рани обмивають перекисом водню і забинтовують; при

поширених пораненнях кінцівок, крім обробки рани, необхідно кінцівці надати нерухомого положення, тобто іммобілізувати (про це далі) і зафіксувати в дещо піднятому положенні, використовуючи для цього будь-який предмет; не слід накладати пов'язку надто тісно, оскільки через кілька годин після поранення починається набряк (припухлість) в ділянці рани; якщо для зупинки сильної кровотечі спочатку була накладена тісна пов'язка, її слід через деякий час (коли кровотеча припинилась) розрізати через усі шари вбік від рани і, не знімаючи її, накласти зверху по ній другу пов'язку; при осколочних і кульових пораненнях потрібно визначити вихідний отвір (якщо він є), який, порівнюючи з вхідним, буває більших розмірів. Пов'язку необхідно накладати на вхідний і вихідний отвори, для чого краще всього використовувати індивідуальний перев'язувальний пакет (ІПП).