Способи зупинки зовнішньої артеріальної, венозної і капілярної кровотечі.

Тема. Способи зупинки зовнішньої артеріальної, венозної і капілярної кровотечі.

Місця затискання артерій. Порядок застосування джгута для зупинки крові. 

2      Теоретичний матеріал

 Способи зупинки зовнішньої артеріальної, венозної і капілярної кровотечі

Залежно від виду кровотечі та наявних засобів, здійснюють тимчасову або остаточну зупинку кровотечі.

Тимчасова зупинка кровотечі має на меті попередити небезпечну для життя крововтрату, виграти час для транспортування хворого і підготовки його до операції.

Вона може бути здійснена кількома способами:

• підняттям травмованої кінцівки вгору;

• накладанням стискальної пов’язки;

• максимальним згинанням у суглобах травмованої кінцівки;

• притискуванням судини пальцем вище місця ушкодження;

• накладанням джгута або закрутки.

Зупинка артеріальної кровотечі притискуванням судин пальцем (робота з підручником с.24)

Після пальцевого притискування артерій потрібно накласти джгут (де це можливо) і стерильну пов’язку. В разі поранення голови з пошкодженням сонної артерії накладають тугу пов’язку, під яку підкладають міцний валик, зроблений з бинта та марлі

Гумовий джгут — найкращий спосіб зупинки артеріальної кровотечі. Його накладають на стегно, гомілку, плече або передпліччя вище місця поранення, але недалеко від самої рани, на одяг чи прошарок з бинта чи серветок, щоб не защемити шкіру, з такою силою, щоб зупинити кровотечу, але не травмувати нервові стовбури кінцівок . Тому затягування припиняють, як тільки спостерігається припинення виливання крові. Якщо джгут накладений недостатньо сильно, артеріальна кровотеча може навіть посилитися, оскільки зростає тиск крові в артеріях внаслідок припинення відтоку крові венами. Припинення кровопостачання можна проконтролювати відсутністю пульсу в периферійних судинах.

Слід пам’ятати, що джгут можна накладати не більше як на 2 год., але це граничний термін. Звичайно джгут тримають не більше як 1,5 год. влітку і 1 год. взимку. Без кровопостачання клітини тканин організму гинуть доволі швидко, тому під джгут обов’язково підкладають записку, де зазначають час його накладання. Перетягнуту джгутом кінцівку тепло вкривають, особливо взимку. Рекомендується застосування протишокових заходів.

Якщо з якихось причин потерпілий не був доставлений у медичний заклад і йому не було зроблено хірургічну обробку рани протягом 1,5 год., слід виконати пальцеве притискування артерії і послабити джгут на 5—10 хв., щоб уникнути змертвіння тканин. Потім потрібно знову накласти джгут, але вже вище попереднього місця. Таку процедуру необхідно виконувати кожні 30—40 хв. до моменту доставки хворого у лікарню. При цьому щоразу треба робити відповідну

відмітку в записці.

У разі відсутності джгута використовують закрутки, зроблені з мотузки, ременя чи скрученої серветки. При цьому слід бути обережними, оскільки такі засоби менш еластичні і можуть швидше призвести до травмування не тільки нервових стовбурів, а й тканин та м’язів.

Максимальне згинання кінцівки у суглобі так само може сприяти тимчасовій зупинці кровотечі. В цьому випадку кінцівку надійно фіксують у положенні, за якого витікання крові найменше.

Тимчасову зупинку зовнішньої венозної та капілярної кровотеч виконують за допомогою

тугих пов’язок. Рану закривають серветкою чи згорнутим у 5—6 шарів бинтом, зверху кладуть

гігроскопічну вату і міцно забинтовують. Щоб зменшити кровотечу, доцільно пошкоджену

частину тіла підняти відносно положення тулуба. Особливо небезпечними бувають кровотечі з вен із варикозним розширенням на ногах. Такі вени можуть лопатися, завдаючи значних пошкоджень. Допомогу слід подавати так само, як і за будь-якої венозної кровотечі, але з особливою обережністю.

3. Техніка накладання джгута :

1)перед накладанням джгута необхідно пальцями затиснути артерію і підняти кінцівку вгору на 3-5 сек. (якщо немає перелому кісток)

2) джгут накладається вище рани, якнайближче до неї (наскільки це можливо). На верхній кінцівці – на ділянку плечового суглоба, верхню третину тазостегнового суглоба, середню третину плеча (можливе придушення нерва) та на нижню третину стегна (притиснути артерію вдається лише за умови сильного пошкодження тканин);

3) на місце накладання джгута попередньо накладається м’яка прокладка (шмат тканини, бинта, рушник, рукав сорочки), обов’язково рівна, без зморшок;

4) при накладанні джгута його розтягують і обводять навколо кінцівки кількома обертами (2-3), затягуючи лише до зупинки кровотечі (не більше);

5) джгут накладається черепицеподібно, так, щоб не защемити шкіру, кожен наступний оберт з меншим натягненням;

6) вільні кінці джгута закріплюються поверх обертів джгута гачком; під джгут кладуть записку з позначенням часу накладання;

7) після накладання джгута проводиться іммобілізація кінцівки, вводять заспокійливе; транспортувати поранених із джгутом необхідно в першу чергу; джгут залишають на кінцівці не

більше ніж на 2 години, а в холодну пору року і при опроміненні на 1годину. Час використання джгута чи закрутки у дітей зменшується наполовину. Через годину влітку, а взимку через півгодини, джгути необхідно ослабити на кілька хвилин, притиснувши відповідну артерію пальцем, а коли кінцівка порожевіє і потеплішає, джгут знову затягують

Якщо джгут накладено правильно, то кровотеча припиняється, пульс затихає на периферійних артеріях і кінцівка блідне.

Якщо джгута немає, то можна використати будь-який підручний матеріал (ремінь, гумову трубку) або ж накласти закрутку з носової хустинки, шматка марлі, галстука, шарфа, косинки і т. ін., але в жодному разі не провід, дріт або мотузку.

Правила накладання закрутки аналогічні. Техніка накладання: підручний матеріал складають у вигляді стрічки і обгортають навколо кінцівки, кінці зав’язуються подвійним вузлом, щоб під ними можна було просунути два пальці; паличку вставляють у вузол і закручують доти, поки не припиниться кровотеча.

Кінець палички прив’язують до закрутки для того, щоб він не розкрутився