Надання допомоги в секторі обстрілу

1. Загальні положення надання домедичної допомоги у секторі обстрілу.

Під час бою санітарний інструктор слідкує за боєвими порядками взводу поблизу командира взводу. Він слідкує за полем бою, організовує пошук поранених, та надання їм першої медичної допомоги, а також надає її найбільш тяжко пораненим. При русі бойових порядків взводу на бойових машинах надання першої медичної допомоги пораненим та хворим проводиться

безпосередньо на машинах в порядку само- та взаємодопомоги пораненим та хворим.

При діях підрозділів взводу в глибині оборони противника на бойових машинах перша медична допомога та збір поранених залежать від способів дії власного складу. В місцях спішання підрозділів, якщо є можливість, санітари взводів виносять тяжко поранених з бойових машин, розміщюють в найблищіх укриттях і надають їм необхідну допомогу. В ціх випадках знімати поранених з бойових машин целесообразно в місцях укриття машин, де і проводять їх навантаження безпосередньо на санітарні транспортні засоби батальйону і полку. При наступі командир взводу в пішому порядку санітари та санітарний інструктор, рухається за взводом, безпосередрьо бере участь у пошуку поранених та хворих, надає їм першу медичну допомогу та відтягує їх у найближчі укриття, (окопи, овраги), стараючись по можливості зосередити в одному укритті декілька поранених.

У випадку коли пошук поранених, хворих затруднений ( в лісі, кустарнику, на місцевості з високою травою, в окопах, траншеях, в населенному пункті, в ночі) створюються спеціальні групи, із виділяємих командиром солдат підрозділів чи старших лікарів.

Для виклику санітарів – носильщіків, водіїв санітарного транспорту, використовуються загальновійськові засоби зв′язку,і установлені сигнали, звукові, світлові, прапорці, рухи рук, малою саперною лопаткою.

Укриття в яких зосередженні поранені (гнізда поранених), обозначають якім -небуть добре помітним знаком, чи радіосигнальним прибором. Позначення “гнізд поранених” сприяє пошуку поранених, хворих санітарами -носильщіками та водіями санітарного транспорту.

Про місця розміщення,. “гнізд поранених” санітарний інструктор  доповідає командир взводу, а той в свою чергу  доповідає начальнику БМП, використовуючи свої та загально військові засоби зв′язку, а також через водіїв санітарного транспорту та легко поранених, він приймає міри по найшвидшому визову санітарів-носильщіків, чи санітарно-транспортних засобів БМП,

направляє їх  в район наступу. Санінструктрора або санітари- носильщікі виносять або з допомогою санітарного транспорту вивозять поранених та хворих  із “гнізда поранених”  при можливості безпосередньо на БМП. Збір поранених на рубежах спішування підрозділів та в ході подальшого наступу організовує начальник БМП, чи начальник медичної  служби полку. При виникнені очага массового ураження, зберігшийся медичний склад (санінструктора та санітари) спільно з військовослужбовцями приймають участь в проведенні лікувально евакуаційних заходах. В очагу організовується пошук уражених. Надається їм перша допомогаа, та вивозяться з місця ураження  до найближчого  медичний пункту, де проводять повну медичну допомогу.

Етапи надання допомоги пораненим в військово-польових умовах.

Виділяють три етапи надання допомоги пораненим у військово-польових  умовах.

Перший етап – допомога в „червоній зоні” (англ. Care Under Fire – в різних джерелах перекладається як: „надання допомоги під вогнем”, в зоні обстрілу),

Другий етап – допомога в „жовтій зоні” (англ. Tactical Field Care – в різних джерелах перекладається як: „надання допомоги на полі бою”, „надання допомоги в військово-польових умовах”, „надання допомоги в зоні укриття”),

Третій етап – надання допомоги під час тактичної евакуації з поля бою в медичні заклади „зеленої зони” – мобільні польові госпіталі, військові чи цивільні шпиталі, спеціалізовані клініки (англ. Tactical Evacuation Care).

Перший етап - при наданні допомоги в „червоній зоні” ви знаходитеся під вогнем супротивника, що значно обмежує допомогу, яку ви можете надати.

Допомога переважно складається з використання джгута для зупинки небезпечної для життя кровотечі з ран в області кінцівок і якнайшвидшого переміщення потерпілих у безпечне місце.

В умовах бою бути бійцем-рятувальником – це ваша вторинна місія. Ваша основна функція– виконати первинну місію. Першим пріоритетом на полі бою для вас є вести вогонь у відповідь і вбивати ворогів. Ви можете надавати допомогу пораненим солдатам, тільки якщо це не заважатиме виконанню вашої первинної місії.

Цілі під час надання допомоги пораненим в зоні обстрілу :

1) Виконати бойове завдання;

2) Запобігти більшій кількості жертв (дбати про безпеку власну та інших бійців);

3) Зберегти життя пораненого.

Такий підхід базується на наступних важливих принципах:

- Лише необхідне втручання у кожний конкретний період процесу надання допомоги;

- Необхідне медичне втручання, застосоване у неправильний період під час бойових дій, може привести до додаткових жертв.