Алгоритм допомоги при втраті свідомості

§ 15. Алгоритм надання допомоги в разі втрати свідомості

• Які невідкладні стани людини вам відомі?

• Як потрібно діяти, якщо на місці події є небезпека для людей?

У цьому алгоритмі надання допомоги постраждалому термін «втрата притомності» використовується у такому значенні: це невідкладний стан людини, що виникає вна-

слідок короткотривалої недостатності кровообігу головного мозку.

Під час втрати притомності постраждалий раптово втрачає рівновагу і падає «як сніп», не в змозі рухатися та реагувати на зовнішні подразники внаслідок порушення

роботи центральної нервової системи . Він не реагує на зовнішні подразники —легкі ляпаси, гучні голоси та сплескування в долоні, дію холоду або тепла та болю тощо.

Дослідники порахували, що 15–39 % людей хоча б раз у житті переживали втрату

притомності. Усі такі випадки для полегшення діагностики та надання невідкладної допомоги об’єднують за такими видами:

• раптова і короткочасна втрата притомності, яку ще називають непритомністю,

— це стан, який спричинений зниженням артеріального тиску крові, через що зменшується кровообіг у мозку, а отже, він недостатньо забезпечується киснем;

• раптова і тривала втрата притомності;

• тривала втрата притомності з поступовим початком;

• утрата притомності з невідомими початком і тривалістю.

Раптова і короткочасна непритомність триває від кількох секунд до кількох хвилин,

а поступова й тривала — протягом годин або й днів. Якщо в непритомному стані людина перебуває довго, то це вважають уже комою (від грец. .... — глибокий сон).

Кома — це патологічний стан організму, під час якого відбувається цілковита втрата притомності, розлад важливих для життя функцій (кровообігу, дихання, обміну речовин, відсутність рефлексів та реакції на подразники). Виникає гальмування функцій кори головного мозку та його підкіркових утворень. Перед настанням утрати свідомості з поступовим початком можливе виникнення таких симптомів: відчуття нудоти, поява «мушок» в очах та дзвону у вухах, рясна пітливість, оніміння рук і ніг; загальна слабкість. Але слід усвідомлювати, що непритомність може настати абсолютно раптово без цих симптомів. Під час утрати притомності спостерігають такі симптоми: почастішання або сповільнення пульсу, зниження артеріального тиску крові та послаблення тонів серця; поверхневе дихання; блідість шкірних покривів; розширення зіниць і зниження їхньої реакції на світло; мимовільне сечовипускання і дефекація (опорожнення).

Причини, через які людина втрачає притомність, об’єднують у чотири групи:

• недостатній приплив крові до мозку;

• зниження насичення крові киснем;

• метаболічні порушення (погіршення живлення мозку);

• порушення передачі імпульсів нервовими волокнами головному мозку або виник-

нення в ньому патологічних (хворобливих) вогнищ збудження.

Причинами непритомності через недостатній приплив крові до мозку є такі фактори:

• патологічні реакції (хворобливі зміни в організмі) нервової системи на сильне хвилю- вання, переляк; перевтома, гострий біль, навіть вид крові, що може призвести до ре-

флекторного спазму судин головного мозку;

• сонячний удар, коли внаслідок локального перегрівання голови сонячними променями відбувається розширення кровоносних судин головного мозку, тиск у них падає, швидкість кровотоку різко сповільнюється, тому швидко погіршується постачання мозку киснем і глюкозою;

• наявність хвороб серця, що значно зменшує серцевий викид крові в систему кровообігу (відсутність нудоти або блювоти перед настанням непритомності й може вказувати на розвиток порушень ритму серця);

• крововтрати з різних причин;

• зневоднення, яке зменшує об’єм циркулюючої крові (т. зв. гіповолемія) в організмі та

знижує артеріальний тиск;

• коли людина довго стоїть, кров під впливом власної маси накопичується у венах ніг і

не потрапляє до мозку в потрібному об’ємі;

• у момент різкого вставання людини з горизонтального положення у вертикальне:

при цьому порушується регуляція тиску крові і вона не встигає перерозподілитися з нижніх кінцівок в інші зони тіла, у тому числі й у мозок.

Зниження насичення крові киснем спричиняє непритомність з таких причин:

• тривале перебування значної кількості людей у приміщеннях з незадовільною вентиляцією, наприклад у сховищах;

• важкі захворювання бронхолегеневої системи;

• отруєння речовинами, що блокують гемоглобін еритроцитів, наприклад чадним газом;

• захворювання крові, які супроводжує різке зниження рівня гемоглобіну, тобто так звана анемія.

Порушення обміну речовин, за яких погіршується живлення мозку, можуть бути

наслідком голодування або зловживання різними дієтами з метою схуднути; наслідком

низького рівня цукру (глюкози) у крові. Причиною може стати й знижений вміст двоокису вуглецю в артеріальній крові й в організмі внаслідок гіпервентиляції легенів (стан, який виникає при занадто швидкому та / або глибокому диханні).

Порушення передачі імпульсів по нервових волокнах у головному мозку або вини-кнення в ньому патологічних вогнищ збудження можуть бути як наслідком, так і причи ною черепно-мозкової травми (механічне пошкодження кісток черепа, а також судин різного розміру, головного мозку, черепних нервів і навіть оболонок головного мозку). Хоча непритомність може настати і раптово внаслідок удару головою об тверді предмети чи поверхні. У спорті причиною непритомності може стати нокаут під час боксерського поєдинку тощо.

Непритомність можлива під час гормональної перебудови організму, зокрема в підлітків та в людей 40–50 років, коли регуляція тонусу кровоносних судин найвразли-

віша до різноманітних впливів.

Медикам часто не вдається з’ясувати, чому в людини різко падає артеріальний тиск

крові і вона втрачає притомність. Істинну причину непритомності можна встановити

лише в половини таких хворих.

Алгоритм надання невідкладної допомоги непритомному постраждалому.

Доволі часто стани непритомності минають дуже швидко, як тільки така людина прийме горизонтальне положення і кров рівномірно розподілитися по тілу, а отже, посилиться кровообіг у головному мозку.

Але близько 39 % людей, які після втрати притомності звертаються по допомогу до

лікаря, залишаються в лікарні 7–30 днів. У них можуть діагностувати серцевий напад,

порушення ритму серця, легеневу емболію — закупорку легеневої артерії або її гілок

кров’яним згустком, тромбом тощо.

Тобто непритомність може бути досить грізним симптомом, який свідчить про на-

явність серйозної проблеми в організмі людини, тому надання їй невідкладної допомоги слід починати негайно.

• Перед наданням домедичної допомоги необхідно переконатись у відсутності небез-пеки на місці події для себе та постраждалого від травмувального фактора, що вже діяв, загрози від зовнішнього середовища та загрози від пораненого. Тільки після цього можна почати надавати допомогу.

• Якщо місце небезпечне, то слід дочекатися прибуття рятувальників.

• У непритомного перед наданням допомоги не треба отримувати згоду.

• Перед оглядом та початком надання домедичної допомоги той, хто надає до-

помогу, має надягнути одноразові гумові або латексні рукавички! Якщо причина втрати свідомості невідома (невідомо, чи не перейде цей стан у кому), то слід негайно викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка визначить, наскільки небезпечним для людини є цей стан

• Треба переконатися в наявності в непритомного дихання та пульсу (на сонній, скроне

вій, підключичній, променевій, підколінній, задній великогомілковій артеріях); наяв-

ність дихання та пульсу свідчитиме, що людина жива і лише непритомна

• За наявності дихання, якщо постраждалий лежить на животі, потрібно перевернути

його на спину, одночасно необхідно обережно підтримувати голову і шийний відділ

хребта

 • У горизонтальному положенні постраждалий має бути з опущеною головою і підня-

тими ногами (за умови відсутності судом), щоб посилити приплив крові до серця та

головного мозку

• Слід обов’язково провести огляд з метою виявлення травм; за необхідності треба на-

дати домедичну допомогу відповідно до виявлених травм та з’ясувати причину вини-

кнення втрати притомності;

• Розстебнути постраждалому комір (зняти краватку) або звільнити шию та грудну клітку від іншого одягу, який може їх стискати (наприклад бюстгальтер у жінок), а також розстебнути поясний ремінь та ґудзик на поясі штанів.

З непритомної людини треба зняти і відкласти всі речі, які висять у неї на поясі:

мобільні телефони, напоясні сумки тощо. Зняти і відкласти окуляри (за наявності).

З кишень штанів теж вийняти все, що може бути роздавлено або може спричинити біль під час перевертання постраждалого в положення на бік — мобільний телефон, окуляри, ножики тощо. Бажано робити це при свідках, щоб потім того, хто надає допомогу, не можна було звинуватити в крадіжці особистих речей постраждалого.

• За наявності в непритомного пульсу піднести йому на 1–2 хв до носа ватку з наша-тирним спиртом (капнути 2–3 краплі)

За відсутності нашатирного спирту, різко натиснути великим пальцем на больову точку на обличчі, яка розташована на губі під перегородкою носа.  Поляскування по щоках або обприскування обличчя холодною водою менш ефективні.

• Якщо пульсації та дихання немає, то необхідно до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги розпочати серцево-легеневу реанімацію— непрямий масаж серця та штучну вентиляцію легенів

За наявності свідків, залучати їх до надання домедичної допомоги.

• Відчинити вікна для надходження свіжого повітря або перенести непритомного в до-

бре провітрену кімнату чи на свіже повітря

• Дати непритомному трохи подихати чистим киснем з кисневої подушки (за наявності

такої). Якщо в нього знижена температура тіла, необхідно вкрити теплою ковдрою

(укутати термопокривалом)

Якщо після проведення цих заходів людина не опритомніла, але в неї є пульсація і

дихання, то необхідно покласти її на правий бік так, щоб права рука лежала вздовж ту-

луба . У такому положенні у неї не буде западати язик у глотку і буде вільнішим

шлях для повітря. Крім того, якщо виникне блювота, що часто спостерігається при втраті свідомості, то людина не захлинеться блювотними массами. Для повертання непритомного тому, хто надає допомогу, треба стати на коліна збоку від постра-ждалого. Однією своєю рукою ухопити постраждалого під коліном (із зовнішнього боку) і максимально зігнути його ногу в коліні. Другою рукою взяти руку постраж-

далого із цього ж боку і завести його долоню тильною поверхнею за його щоку. Коли постраждалого вже повернули набік, то його щока ляже на цю поверхню долоні .

Відтак зігнуте коліно постраждалого і лікоть заведеної за щоку руки використову-

ють просто як важіль для його перевертання. Одразу потрібно переконатися в тому, що:

а) та рука, що знизу, випрямлена і лежить долонею на землі;

б) щока постраждалого лежить на другій руці, а її лікоть — на землі;

в) ніс і рот нічим не закриті;

г) нога не має лежати на другій нозі.

Можна також покласти постраждалого і на живіт та підкласти під чоло та груди валики, наприклад, зі згорнутих рушників.

Далі потрібно виконати певні дії.

• Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швид-

кої) медичної допомоги. У випадку погіршення його стану до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги треба повторно зателефонувати диспетчеру екстреної (швидкої) медичної допомоги.

• Коли постраждалий опритомніє, йому не варто швидко підніматися і робити різкі рухи та не потрібно поспішати вставати на ноги. Після непритомності людина ще деякий час може відчувати слабкість, запаморочення та нездужання. За можливості, доцільно напоїти постраждалого влітку прохолодним чаєм або водою, а холодної пори — гарячим чаєм або кавою та дати шматочок чорного шоколаду для підняття артері-ального тиску крові, а вже потім допомогти йому піднятися й сісти.

Єдиний виняток — виникнення судом, наприклад, при епілептичному нападі. Тоді

хвору людину не можна переміщати, а треба лише притримувати їй голову, щоб не по-

билася об тверді предмети чи поверхні. Алгоритм надання домедичної допомоги в разі

нападу епілепсії докладно розглянемо в наступних параграфах.

1. Не можна підносити до лиця постраждалого відкритий флакон з нашатирним спиртом та капати його на ватку більше 2–3 крапель. Навіть пари нашатирного

спирту не повинні потрапити в очі непритомної людини.

2. Не можна переміщати постраждалого, якщо причиною непритомності може бути травма (падіння з висоти, ДТП) з переломом крупних кісток або хребта, тоді кожне зайве переміщення підвищує ризик його інвалідності або й смерті.

3. У жодному випадку не можна давати непритомній людині будь-яких пігулок

та рідин! У такої людини різко знижений ковтальний рефлекс, тому ліки можуть потрапити в її верхні дихальні шляхи й спричинити асфіксію (припинення дихання) унаслідок їх закупорки.

4. Особливо важливо кожні 20 хв перевертати постраждалого на інший бік.

5. Не можна садити (ставити непритомного на ноги): це погіршить його стан.

6. Якщо людина опритомніла і не скаржиться на болі в серці, то їй не можна давати нітрогліцерин! Це може викликати різке зниження тиску крові й повторну втрату свідомості. Практика показує, що найчастіше непритомність трапляється на тлі раптового зниження артеріального тиску крові — гіпотонії.

1. Що означає термін «утрата притомності»?

2. На які види поділяють нещасні випадки з утратою свідомості (для полегшення

діагностики та надання невідкладної допомоги)?

3. Які основні причини непритомності через недостатній приплив крові до мозку?

4. У яких ситуаціях через зниження насичення крові киснем людина може зомліти?

5. Унаслідок чого можуть виникати метаболічні порушення (обміну речовин), які

спричиняють утрату притомності?

6. Через що виникає втрата притомності, коли порушується передача імпульсів

нервовими волокнами в головному мозку?

7. Про які ускладнення в організмі може свідчити непритомність?

8.У чому необхідно переконатися перед наданням домедичної допомоги неприто-

мній людині?

9. Що треба зробити рятувальнику перед оглядом та початком надання домедичної допомоги постраждалому?

10. Який алгоритм надання невідкладної допомоги непритомному постраждалому? Які дії не можна виконувати, надаючи допомогу непритомному?