Тактична медицина. Основні принципи надання домедичної допомоги в умовах бойових дій


1. Мета та завдання військово-медичної підготовки.
Під час проходження військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, а також в повсякденній життєдіяльності, існує загроза виникнення травматичних пошкоджень, нещасних випадків у будь-якій ситуації та різноманітних захворювань. Тому майбутнім захисникам Вітчизни, важливо навчитися здійснювати основні прийоми надання першої допомоги – простим доцільним заходам для рятування життя людини, які попереджають ускладнення, додаткове травмування, усунення болю та інше.
Санітарні втрати в бою.
На роботу медичної служби в бою значно впливатиме величина, структура і характер санітарних втрат. В наступальному бою розміри санітарних втрат зазнають значних коливань і залежать від характеру і степені напруженості бойових дій, завдань, які вирішує полк, його місця в бойовому порядку дивізії, масштабів застосування противником зброї масового ураження, степені інженерного обладнання місцевості, наявності в особового складу індивідуальних засобів захисту та вміння користуватися ними.
З матеріалів різних операцій періоду Великої Вітчизняної війни, середньодобові втрати від вогнепальної зброї становили 8-12% особового складу. В окремих боях ці коливання були ще більш різними – від 1% до 25% за добу бою.
Сучасний наступальний бій характеризується більшою рішучістю, стрімким розвитком бойових дій а, отже більш мінливою обстановкою. В сучасному бою війська можуть наступати більш високими темпами і на більшу глибину, чим в період другої світової війни. Наявність на озброєнні сучасних армій засобів массового ураження може призвести до одномоментного виникнення у військах масових втрат.
В сучасному наступальному бою при застосуванні тільки звичайних видів зброї санітарні втрати за добу можуть складати 10-15% кількості особового складу. В умовах застосування зброї масового ураження, санітарні втрати полку від звичайних видів зброї можуть складати 5-7%, від ядерної зброї – 17-25%, від хімічної зброї і токсинів – 3-8%, хворими – 0,1%. В цілому за добу бою при наступі санітарні втрати можуть складати 25-40% кількості особового складу.
Суттєво зростуть, порівняно з минулими війнами, втрати від звичайних видів зброї. При цьому збільшиться питома вага важких та вкрай важких поранень, опіків. З досвіду другої світової війни з загального числа санітарних втрат легкопоранені складали менше половини, поранені середньої важкості – стільки ж і важкопоранені – не менше 15%. Частота виникнення травматичного шоку рівнялась 10-12% від загального числа поранених.
Приведені показники є усередненими, і в залежності від виду бою, характеру засобів ураження, які застосовувались, вони зазнавали значних коливань. Безперечно, в умовах сучасного бою, в зв’язку із змінами, які відбулися в засобах ураження, в тому числі і звичайних, число осіб, які потребують медичної допомоги по життєвих показаннях, в протишокових заходах, а також у виносі і вивозі з поля бою, значно зросте. У зв’язку з важкістю і складністю поранень збільшується і час для надання медичної допомоги одному пораненому.
2. Основні принципи надання домедичної допомоги в умовах бойових дій.
Від начальника батальйоного медичного пункту санітарний інструктор отримує вказівки по порядку надання першої медичної допомоги пораненим, хворим.
Санітарний інструктор перевіряє наявність у особового складу засобів першої медичної допомоги, засобів оббезараження води у флягах та вміння користуватися ними в бою, приймає міри щодо отримання цих засобів на БМП, інструктує санітарних інструкторів взводів, виділяє їм медичне майно. Виявлених хворих з дозволу командира  взводу він направляє на БМП
При наступі з положення безпосереднього доторкання з противником  (в пішому порядку) санінструктора знаходяться  на спостережному пункті командира.
Успішне забезпечення наступу в багато чому залежить від якості, своєчасності і повноти заходів, які проводить медична служба в підготовчий період. В той же час перелік цих заходів і повнота їх виконання визначаються тривалістю цього періоду, обстановкою та характером майбутніх бойових дій. Однак, у всіх випадках повинні бути визначені і проведені основні заходи, до числа яких слід віднести:
- евакуацію поранених і хворих з підрозділів медичної служби і зосередження цих підрозділів в назначених районах в готовності до роботи;
- доукомплектування особовим складом і транспортом підрозділів медичної служби;
- отримання засобів підсилення від вищестоячого начальника медичної служби та їх розподілення у відповідності з прийнятим рішенням, а також створення необхідного резерву;
- поповнення витраченого медичного майна, створення необхідних запасів та приведення в готовність санітарної техніки,;
- забезпечення особового складу військ індивідуальними засобами надання першої медичної допомоги;
- навчання особового складу полку прийомам надання само- і взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях;
- збір відомостей, які характеризують санітарно-епідемічний стан району майбутніх бойових дій і військ противника;
- проведення особовому складу планових і позапланових (по епідемічним показанням) щеплень;
- посилення контролю за якістю харчування і водозабезпечення особового складу;
- медичний контроль за проведенням гігієнічного миття особового складу зі зміною білизни і при необхідності за дезінфекцією і дезінсекцією обмундирування;
- підготовку особового складу медичної служби до дій в умовах майбутнього бою.
3. Індивідуальна аптечка стандарту НАТО Improved First Aid Kit
Індивідуальна аптечка першої допомоги (IFAK – Individual First Aid Kit).
Відповідно до задач, які необхідно вирішити при наданні першої медичної допомоги в бойових
умовах, сучасна тактична аптечка повинна містити (у відповідності з правилом C-A-B-C):
C. Кровоспинні засоби:
1) Джгут для зупинки артеріальної кровотечі C.A.T. - Combat Application Tourniquet (бажано
мати 2 турнікети – один в аптечці, інший ззовні – на самій аптечці  або на амуніції, у однаковому місці, визначеному для всіх бійців підрозділу). Якщо американський чи китайський C.A.T. турнікет відсутній – повинен бути український гумовий кровоспинний джгут Есмарха або інші засоби для зупинки артеріальної кровотечі, наприклад, трикутна хустка для накладення закрутки.
2) Бандаж для першої допомоги з аплікатором для тиску на рану – The First Care Bandage
ізраїльського виробництва. Це так званий „Ізраїльський бандаж” – сучасний перев’язувальний пакет, який створюючи постійний тиск на рану, зупиняє більшість достатньо сильних, але не критичних кровотеч.
3) Гемостатичні засоби на основі хітозану чи каоліну – Celox, ChitoSam у вигляді гранул або
більш сучасні у вигляді кровоспинного бинта (бойової марлі) – Combat Gauze, QuikClot, H&H
Compressed Gauze PriMed та ін. Ці засоби застосовуються для тампонування ран з кровотечею та утворення штучного тромбу при взаємодії хітозану з кров’ю.
А. Засіб забезпечення прохідності дихальних шляхів:
4) Назофарингеальний (носоглотковий) повітровід (The Pro-Breathe, Kendall Argyle та ін.)
Важливий та ефективний засіб для відновлення прохідності дихальних шляхів при западанні язика.
B. Засоби для боротьби з порушеннями дихання:
5) Оклюзійний грудний пластир Ашермана –Asherman Chest Seal, Halo (або інший)
Пластир застосовується для герметизації відкритих поранень грудної клітини (відкритому
пневмотораксі).
6)Набір для декомпресії – Decomression Kit. (Спеціальна голка з катетером для декомпресії
грудної клітки – ARS (Air Release System)). Декомпресійний набір застосовується для
видалення повітря з плевральної порожнини грудної клітини (напруженному пневмотораксі). Замість цього набору для декомпресії аптечка може містити катетер G14 (помаранчевий).
7) Спеціальна маска із клапаном для штучного дихання методом „рот-в-рот” – CPR Face Shield
(або інша).
C. Засоби для зупинення менших кровотеч, підтримання кровообігу, боротьби з шоком та інші засоби:
8) Звичайні стерильні бінти та серветки та/або  перев’язувальні пакети.
9) Термоковдра HRS або Blizzard Survival Blanket або інша;для боротьби з переохолодженням або перегріванням пораненого.
10) Внутрішньовенний катетер G18 (зелений) для катетерізації переферійних судин (при загрозі
розвитку шокового стану (переломах, опіках, масивній кровотечі, отруєнні).
11) Трикутна хустка. Крім зупинки кровотечі хустка може застосовуватися як універсальна пов’язка на різні частини тіла, для фіксації кінцівок та ін.
12) Пластир бактерицидний.
13) Пластир котушковий.
14) Ножиці.
15) Рукавички гумові
16) Антисептик (хлоргексидин або ін.)
19) Медикаменти:
- знеболювальні ненаркотичні (парацетамол, діклофенак, ібупрофен, або ін.);
- антибіотики (цефалексін, норфлоксацин або амоксіцилін, або ін.)
Знеболювальні таблетки та антибіотики (як правило 4-5 таблеток) входять до набору, який повинен вжити боєць при будь якому пораненні.
Приклад набору: Діклофенак, 75 мг, 1 таб.; Парацетамол, 500 мг, 2 таб.; Цефалексін, 500 мг, 2 таб.
- інші ліки – заспокійливі, протипроносні, очні краплі, гранули для очищення води, протизастудні та т.п. не є складовою аптечки IFAK, але можуть міститися в ній з огляду на практичну зручність та бажано в окремому пакуванні.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Визначення і класифікація пов’язок за призначенням і виконанням. Загальні вимоги до накладання та правила накладання пов'язок при пораненнях.

Зупинка кровотеч. що загрожують життю. Принцип тампонування ран. Компресійні пов'язки

Обробка рани – основа домедичної допомоги при пораненнях. Асептичні і антисептичні засоби обробки ран. Правила асептики і антисептики Правила надання домедичної допомоги при пораненнях