Основи здоров’я

Тема. Визначення і класифікація пов’язок за призначенням і виконанням.  Загальні вимоги до накладання та правила накладання пов'язок при пораненнях. 1.      Визначення і класифікація пов’язок за призначенням і виконанням. За видом матеріалу пов'язки діляться: - на бинтові, пращевидні - смужки матерії або марлі; - хустинкові - трикутні хустинки, за допомогою яких можна перев'язати значну поверхню тіла, застосовуються також для підвішування верхньої кінцівки на перев'яз; - пластирні - липкі пов'язки, що прилипають до поверхні шкіри; - шинні - для іммобілізації поранених кісток і суглобів; - тверді - крохмальні і гіпсові пов'язки. Види пов’язок (за характером і призначенням): 1. Прості м’які, захисні або лікувальні. 2. Давлячі (гемостатичні). 3. Нерухомі (іммобілізуючі), транспортні та лікувальні. 4. Екстензійні (пов’язки для витягування). 5. Коригуючі — для розвантаження кісток і суглобів, виправлення хибних положень. Залежно від мат

ТЕМА  Перев’язка ран. Засоби перев’язування ран. Пакет перев’язувальний індивідуальний, порядок користування. Поняття десмургії 1.      Перев’язка ран. Засоби перев’язування ран. Пов'язка — це асептичний засіб у вигляді перев'язувального матеріалу, яким закривають рану. Вона складається з двох частин: внутрішньої, яка торкається рани (завжди має бути стерильною) і зовнішньої, яка закріплює і утримує пов'язку на рані. Внутрішньою частиною пов'язки є, як правило, серветка з марлі, що має прошарок гігроскопічної вати для вбирання крові та гною. Як підручний засіб краще використати чистий м'який рушник. Зовнішня частина — бинт, за допомогою якого серветка закріплюється на рані. Замість бинта можна використати відрізки будь-якої тканини (краще не кольорової). В окремих випадках можна скористатися поясом чи ременем. Найбільш пристосовані для надання першої медичної допомоги табельні засоби. Вони виготовляються промисловістю і надходять у продаж у спеціальних

Тема. Способи зупинки зовнішньої артеріальної, венозної і капілярної кровотечі. Місця затискання артерій. Порядок застосування джгута для зупинки крові.  2        Теоретичний матеріал  Способи зупинки зовнішньої артеріальної, венозної і капілярної кровотечі Залежно від виду кровотечі та наявних засобів, здійснюють тимчасову або остаточну зупинку кровотечі. Тимчасова зупинка кровотечі має на меті попередити небезпечну для життя крововтрату, виграти час для транспортування хворого і підготовки його до операції. Вона може бути здійснена кількома способами: • підняттям травмованої кінцівки вгору; • накладанням стискальної пов’язки; • максимальним згинанням у суглобах травмованої кінцівки; • притискуванням судини пальцем вище місця ушкодження; • накладанням джгута або закрутки. Зупинка артеріальної кровотечі притискуванням судин пальцем (робота з підручником с.24) Після пальцевого притискування артерій потрібно накласти джгут (де це можливо) і стерильну пов’язку

Обробка рани – основа домедичної допомоги при пораненнях. Асептичні і  антисептичні засоби обробки ран. Правила асептики і антисептики Правила надання   домедичної допомоги при пораненнях 1.Обробка рани – основа домедичної допомоги при пораненнях. При першій допомозі великого значення набуває своєчасна і правильна обробка рани. Бруд, пісок, землю слід змити пероксидом гідрогену. Скіпки та інші дрібні сторонні предмети видалити за допомогою пінцета чи голки, змочених у спирті. Під час обробки рани уникайте кашляння, намагайтеся навіть не дихати на рану, бо можна легко занести інфекцію. Перед накладенням пов'язки шкіру навколо рани треба обробити спочатку ефіром чи пероксидом гідрогену, а потім змастити розчином йоду. Проникні поранення грудної клітки дуже небезпечні — через можливість ушкодження серця, легенів, аорти та інших життєво важливих органів. Навіть без їх ушкодження такі поранення смертельно небезпечні, оскільки спричинюють ускладнення, відоме як пневмоторакс,

1. Кровотечі, їх класифікація. Зовнішня і внутрішня кровотечі, причини виникнення та ознаки. Одним з найпоширеніших і найнебезпечніших видів ускладнень є кровотеча. Кров становить близько 7—8 % маси тіла, тобто 5,2 кг, якщо маса 65 кг. При кровотечах втрата 10 % крові допустима, 30 % — небезпечна, 50 % — смертельна. Під час невеликої кровотечі згортання крові починається через 3 хв. і закінчується через 8 хв. Під кровотечею розуміють витікання крові з пошкоджених кровоносних судин, що може бути первинним (виникає відразу ж після ураження) і вторинним (з"являється через деякий час після травмування). Залежно від типу ушкоджених судин розрізняють артеріальну, венозну, капілярну та паренхіматозну кровотечі. Артеріальна кровотеча — найбільш небезпечна, бо виникає під час ушкодження артерій; адже за короткий час може витекти значна кількість крові, втрата 2 л її уже може призвести до смерті. Ознакою артеріальної кровотечі є яскраво червоне забарвлення крові, витікання пульсуюч